Друга хвиля за чотири дні: РФ б’є по енергетиці й підриває логіку переговорів

Масований удар дронами та ракетами по енергосистемі України залишив сотні тисяч без світла в мороз і показав: Москва робить ставку на “зиму як зброю”.



У ніч на 13 січня Росія здійснила ще одну масштабну комбіновану атаку по Україні, націлившись на енергетичну інфраструктуру. Це вже другий такий удар за чотири дні — сигнал, що кампанія тиску на тил не сповільнюється навіть на тлі дипломатичних контактів.

Президент Володимир Зеленський повідомив про майже 300 дрони-камікадзе, 18 балістичні ракети та 7 крылаті ракети, які били по восьми регіонах. Така щільність залпів перевіряє на міцність і ППО України, і здатність енергетиків швидко “зшивати” мережу.

Найгірше в цій історії — її буденність: удари по удари по енергетиці повторюються хвилями, а цивільні щоразу платять за них здоров’ям і життям. За оцінкою газети Дейком, саме ритм “атака—відновлення—нова атака” став ключовим інструментом виснаження суспільства.

На Харківщині один із ударів влучив у поштовий/логістичний об’єкт: загинули четверо людей, ще десятеро були поранені. Епізод показовий — ураження логістики паралізує не лише бізнес, а й базову функцію держави: доставку ліків, посилок, документів.

На цьому фото, наданому Службою екстрених служб України, співробітники екстрених служб працюють над гасінням пожежі після російського нападу в Харкові, Україна, у вівторок, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС України

На цьому фото, наданому Службою екстрених служб України, співробітники екстрених служб працюють над гасінням пожежі після російського нападу в Харкові, Україна, у вівторок, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС України

На цьому фото, наданому Службою екстрених служб України, співробітники екстрених служб працюють над гасінням пожежі після російського нападу в Харкові, Україна, у вівторок, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС України

У Київській області кілька сотень тисяч домогосподарств зіткнулися з перебоями електропостачання. У столиці вдень було близько -12°C, місто гуділо від генератори, а лід на вулицях додавав аварійності й без того напруженій ситуації.

Одещина також потрапила під удар: місцева влада повідомляла про пошкодження енергооб’єктів і цивільної інфраструктури — від медзакладу до дитячих та освітніх установ, а також житлових будинків; поранення дістали шестеро людей. Це підсилює ризики для портового регіону.

Кремль не приховує логіки “зламати тил”, а українські посадовці описують це як “weaponizing winter” — спробу позбавити людей тепла і води в морози. У такій стратегії важлива не тільки руйнація, а й страх повторення, який б’є по плануванню життя й бізнесу.

Контекст робить удар ще промовистішим: у Вашингтоні заявили про “небезпечну й незрозумілу ескалацію”, коли адміністрація США намагається просувати мирні переговори. У Нью-Йорку на терміновому засіданні Радбезу ООН американська дипломатка Тамі Брюс публічно засудила посилення атак на інфраструктуру.

Пожежник працює на місці пошкодження житлового будинку під час російських ударів безпілотниками та ракетами в ході російської агресії проти України, Київська область, Україна, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС у Київській області

Пожежник працює на місці логістичного центру приватної кур'єрської компанії, що постраждав від російського ракетного удару, під час російської атаки на Україну, в Харкові, Україна, 13 січня 2026 року — Софія Гатілова

Москва фактично демонструє, що не збирається знижувати інтенсивність, навіть коли дипломатія набирає обертів. Для переговорного поля це означає просту річ: атаки на енергетику працюють як “шум” у каналі домовленостей, підвищуючи ціну компромісів для Києва.

Чотири дні тому РФ також запускала сотні дронів і десятки ракет, і, за повідомленнями, застосувала новий гіперзвуковий/новий тип ракети як сигнал НАТО. Повторюваність масованих хвиль підказує: це не “разові помсти”, а серійна кампанія проти енергосистема України.

З військової точки зору, велика кількість цілей — це спроба перевантажити ППО та змусити витрачати дефіцитні перехоплювачі. З економічної — удар по підстанціях і лініях живлення створює ефект доміно: зупинки виробництв, простій транспорту, ризики для зв’язку.

Найвразливіша ланка — розподільчі мережі, які швидше “лягають” від точкових уражень і дають великий обсяг відключення світла. Масованість атаки означає, що ремонтні бригади працюють паралельно в різних областях, а це — час, люди, матеріали й захист від повторних ударів.

Пожежник працює на місці удару російського безпілотника під час російської атаки на Україну в Одесі, Україна, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС України

Пожежник працює на місці удару російського безпілотника під час російської атаки на Україну в Одесі, Україна, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС України

Зеленський прямо пов’язав стійкість тилу з темпами постачання систем ППО та боєприпасів від США і Європи. Тут уся математика проста: швидше надходять комплекси й ракети — менше влучань, швидше відновлюється світло, менше шансів у стратегії “морозного виснаження”.

Паралельно триває “взаємний дроновий фронт”: Міноборони РФ заявляло про збиття 11 українських БпЛА, зокрема над Ростовською областю і районом Таганрога. Такі повідомлення підкреслюють, що удари по тилу стали двостороннім інструментом тиску.

Окремо важливо, що Таганрог у російських і українських повідомленнях фігурував як місце виробництва компонентів для бойових дронів. Це підсвічує тенденцію: Україна намагається бити по технологічних ланцюгах, а Росія — по “нервах” цивільного життя, насамперед енергетиці.

У політичній площині удари по електриці створюють дилему для Заходу: кожна нова хвиля в мороз підвищує очікування від партнерів — не лише заяв, а й рішень про ППО, боєприпаси та санкції проти виробництва ракет і дронів. Суспільства судять за результатом.

Рятувальники та пожежники ховаються під час роботи на місці логістичного центру приватної кур'єрської компанії, яка постраждала від російського ракетного удару, в умовах російської агресії проти України, в Харкові, Україна, 13 січня 2026 року — Софія Гатілова

Для України ж ставка — у витривалості системи. Енергетики навчилися швидко відновлювати вузли, але серійні удари з різними типами ракет і дронів зменшують “запас міцності”. Питання вже не в тому, чи буде наступний блекаут, а як довго триватиме.

На тлі наближення четвертої річниці повномасштабного вторгнення (24 лютого 2022 року) атака читається як спроба нав’язати порядок денний силою: мовляв, переговори можливі лише тоді, коли Київ відчує максимальний тиск на побут і економіку.

Висновок поки що жорсткий: Росія тестує межі — межі української енергетики, межі західної підтримки і межі переговорної терпимості. А відповідь України, як і раніше, тримається на трикутнику: ППО, ремонт, дисципліна споживання в пікові години.

Якщо найближчими тижнями постачання ППО прискоряться, “зима як зброя” може втратити ефективність. Якщо ні — країна знову житиме хвилями відключення світла, а дипломатія ще довше залишатиметься в тіні генераторного гуркоту.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Війна Росії проти України, Пригоди, Аналітика, із заголовком: "Друга хвиля за чотири дні: РФ б’є по енергетиці й підриває логіку переговорів".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 14 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Ветеран KRAKEN опинився у центрі гучної справи: у Києві затримали бійця, якого пов’язують із вбивством на Балі

Засновник підрозділу Костянтин Немічев повідомив про затримання Гліба Новостройного. Слідство офіційно не розкриває деталей, однак справа може стосуватися резонансного викрадення та загибелі українця Ігоря Комарова в Індонезії.

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.