Україна суттєво наростила ефективність ударів по російській нафтовій інфраструктурі, а одним із ключових факторів цього стала підтримка американської розвідки. Як повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців, США допомагають планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників таким чином, щоб вони могли обходити російські системи протиповітряної оборони.
За інформацією видання, така співпраця відбувається на тлі безпрецедентного зростання інтенсивності українських атак по об'єктах російської енергетичної інфраструктури. Якщо раніше удари мали переважно точковий характер, то нині кампанія набула системного масштабу та дедалі більше впливає на економічні можливості Росії.
Згідно з даними аналітичної компанії Rochan Consulting, лише у травні було зафіксовано 16 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це стало рекордним показником за один місяць від початку повномасштабної війни.
Ще більш показовою є загальна статистика. Від початку 2026 року російські нафтопереробні підприємства були атаковані щонайменше 194 рази. Це майже в одинадцять разів перевищує кількість аналогічних ударів за той самий період минулого року.
Аналітики Financial Times зазначають, що така кампанія вже має відчутні наслідки для російської економіки. Масові удари по нафтопереробних заводах значно посилили найбільшу паливну кризу в Росії за останнє десятиліття.
За наявною інформацією, понад половина російських регіонів уже запровадила різноманітні обмеження на продаж бензину та дизельного пального. У багатьох містах водії змушені годинами чекати в чергах на автозаправних станціях, а окремі регіони перевели реалізацію пального у режим жорсткого контролю.
Особливо помітними стали наслідки ударів по Московському нафтопереробному заводу. Протягом червня українські безпілотники кілька разів атакували підприємство, що спричинило масштабні пожежі та густі хмари диму над російською столицею. Одночасно Москва також зіткнулася з дефіцитом бензину.
За офіційними російськими даними, лише протягом перших шести місяців 2026 року над територією Росії та окупованими українськими територіями нібито було збито щонайменше 63 933 українські безпілотники. Незалежно перевірити ці цифри наразі неможливо.
Експерти пояснюють підвищення ефективності українських атак не лише підтримкою американської розвідки. Важливу роль відіграє також стрімке нарощування власного виробництва далекобійних безпілотників, удосконалення систем управління операціями та накопичення бойового досвіду.
Директор Rochan Consulting Конрад Музика зазначив, що українська кампанія суттєво еволюціонувала. Якщо раніше основною ціллю були окремі об'єкти нафтової інфраструктури, то тепер удари стали частиною масштабної стратегії, спрямованої на ослаблення енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії.
Одним із найрезонансніших епізодів останнього часу стала атака на нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області. Після удару безпілотників підприємство було змушене призупинити переробку нафти, що стало черговим ударом по паливному сектору Росії.
На тлі наростаючих проблем російська влада вже вдалася до низки екстрених заходів. Понад 30 регіонів країни запровадили різноманітні обмеження на продаж пального. Найсуворіші правила діють у тимчасово окупованому Криму та Севастополі, де вільний продаж бензину було призупинено, а заправні станції переведено на забезпечення лише державних та екстрених служб.
Крім того, Росія вперше за тривалий час почала імпортувати бензин морським шляхом, щоб компенсувати дефіцит, який виник після численних ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Також Москва веде переговори з Казахстаном щодо закупівлі близько 50 тисяч тонн бензину марки АІ-92 для стабілізації внутрішнього ринку.
Додатковим свідченням складної ситуації стало рішення Росстату припинити публікацію статистичних бюлетенів щодо споживчих цін на бензин і дизельне паливо. Це сталося після внесення відповідних змін до федерального плану статистичних робіт, що викликало додаткові запитання щодо реального стану паливного ринку країни.
За оцінками експертів, якщо нинішня інтенсивність українських ударів збережеться, тиск на російську енергетичну галузь лише посилюватиметься. Це може вплинути не лише на забезпечення внутрішнього ринку пальним, а й на експортні можливості Росії, для якої нафтова галузь залишається одним із головних джерел бюджетних надходжень.
