Багато людей помічають, що з віком підтримувати струнку фігуру стає дедалі складніше. Навіть за однакового способу життя, звичного раціону та фізичної активності жир починає накопичуватися насамперед у ділянці живота. Довгий час науковці пояснювали це уповільненням обміну речовин, гормональними змінами та зменшенням фізичної активності. Проте тепер міжнародна команда дослідників зробила відкриття, яке дозволяє набагато глибше зрозуміти цей процес.
Результати масштабного дослідження, опублікованого у престижному науковому журналі Science, свідчать, що головну роль у віковому накопиченні жиру можуть відігравати особливі стовбурові клітини, які змінюються в організмі людини з роками.
Дослідження проводили фахівці Медичного центру City of Hope та Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Науковці вивчали білу жирову тканину — саме той тип жиру, який накопичується під шкірою та навколо внутрішніх органів. Особливу увагу вони приділили клітинам-попередникам адипоцитів — своєрідним «заготовкам», із яких у майбутньому утворюються зрілі жирові клітини.
Щоб перевірити, як старіння впливає на ці клітини, дослідники провели експеримент на лабораторних мишах. Вони пересадили клітини-попередники, отримані від молодих і старших тварин, молодим мишам та спостерігали за їхньою поведінкою.
Результати виявилися несподіваними. Клітини, взяті від старших мишей, почали активно формувати нові жирові клітини навіть після пересадки молодим тваринам. Водночас клітини від молодих мишей залишалися малорухливими навіть тоді, коли їх пересаджували старшим особинам.
Це дозволило дослідникам зробити важливий висновок: із віком змінюється не лише організм загалом, а й самі стовбурові клітини. Вони набувають нових властивостей, які значно підвищують їхню здатність утворювати жирову тканину.
Щоб з'ясувати причини такої трансформації, науковці детально дослідили активність генів у кожній окремій клітині. Саме тоді їм вдалося виявити новий тип клітин, який раніше не був відомий науці. Нову групу назвали CP-A.
Як з'ясувалося, саме клітини CP-A демонструють надзвичайно високу здатність виробляти нові жирові клітини. Вони активізуються саме в процесі старіння організму і можуть пояснювати, чому жир дедалі швидше відкладається саме в області живота.
Додатково дослідники встановили, що важливу роль у роботі цих клітин відіграє рецептор LIFR, який відповідає за передачу сигналів між клітинами. Саме через цей механізм може запускатися активне утворення нових жирових відкладень.
Ще важливішим стало те, що аналогічний механізм підтвердився і під час дослідження людської жирової тканини. На завершальному етапі роботи вчені проаналізували зразки, отримані від людей різного віку.
Результати показали, що у людей середнього та старшого віку також значно збільшується кількість клітин, схожих на CP-A. Ба більше, вони поводяться майже так само, як і під час експериментів на тваринах, активно утворюючи нові жирові клітини.
Це відкриття відкриває абсолютно новий напрямок у боротьбі із віковим ожирінням. Якщо раніше більшість методів була спрямована лише на зменшення калорійності харчування або збільшення фізичної активності, то тепер з'являється можливість впливати безпосередньо на біологічні механізми накопичення жиру.
На думку авторів дослідження, у майбутньому можуть бути створені препарати або інші методи лікування, які блокуватимуть активність клітин CP-A або повністю усуватимуть їх із жирової тканини. Це потенційно дозволить сповільнити або навіть запобігти віковому збільшенню жирових відкладень у ділянці живота.
Водночас дослідники наголошують, що ці розробки поки що перебувають на ранньому етапі, і для створення безпечних методів лікування необхідні додаткові дослідження.
Лікарі також нагадують, що надлишок жиру в області живота — це не лише естетична проблема. Абдомінальне ожиріння значно підвищує ризик розвитку цукрового діабету другого типу, серцево-судинних захворювань, порушень обміну речовин, підвищеного артеріального тиску та інших небезпечних хронічних хвороб.
Саме тому нове відкриття може мати величезне значення не лише для людей, які прагнуть зберегти стрункість, а й для всієї сучасної медицини. Якщо вченим вдасться навчитися контролювати роботу нововиявлених клітин, це стане справжнім проривом у профілактиці вікових метаболічних порушень і відкриє нові можливості для боротьби з ожирінням, яке сьогодні залишається однією з наймасовіших проблем здоров'я у світі.
